Єдино правильна літературна норма — скоригувати, коригувати і коригування з літерою «и». Форми скорегувати та корегування в цьому значенні є орфографічними помилками.
Скоригувати чи скорегувати: норма правопису
Правильно писати: скоригувати. Відповідно, нормативними є слова коригувати та коригування. Написання через «е» — скорегувати і корегування — не відповідає закріпленій орфографічній нормі.
Дієслово походить від латинського corrigere — «виправляти», «вирівнювати». В українській мові в дієсловах на -увати закріпився корінь -кориг-. Так само пишемо інтригувати, диригувати і критикувати.
Помилковим є твердження, ніби корегування означає покращення, а коригування — тільки виправлення помилок. Це штучне псевдорозрізнення з ненадійних джерел. Нормативна форма в цьому значенні має літеру «и»: коригування.
Похідні форми від кореня -кориг- та їх відмінювання
Літера «и» зберігається в усьому словотвірному ланцюжку. Недоконаний вид — коригувати, тобто вносити зміни або виправляти щось у процесі роботи. Доконаний вид — скоригувати, тобто внести потрібні зміни й завершити дію.
Від дієслова утворено іменник коригування. Правильні форми дієприкметника — скоригований і коригований. Варіант скорегований є помилковим.
| Форма | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1-ша особа | я скоригую | ми скоригуємо |
| 2-га особа | ти скоригуєш | ви скоригуєте |
| 3-тя особа | він, вона, воно скоригує | вони скоригують |
| Дієприкметник | скоригований, скоригована, скориговане | скориговані |
Форми скоригую, скоригуєш і скоригують є формами майбутнього простого часу, оскільки дієслово скоригувати має доконаний вид. Активний дієприкметник коригуючий в українській мові вважають небажаною калькою. Замість нього вживають прикметник коригувальний або конструкцію що коригує: коригувальний коефіцієнт, програма, що коригує дані.
Чому виникає плутанина: різниця між коренями -кориг- та -корек-
Плутанина виникає через слова з коренем -корек-. Вони існують в українській мові, але належать до іншої словотвірної моделі та мають вужче значення. Через подібне звучання їх іноді помилково використовують замість слів із коренем -кориг-.
- Коректор — людина, яка вичитує тексти й виправляє помилки.
- Коректура — виправлення друкарських помилок або відбиток тексту з такими правками.
- Корективи — поправки чи часткові зміни: внести корективи.
- Коректувати — робити коректуру або вносити корективи.
Плани, зір і маршрут коригують, а друкарський набір коректують. Отже, у реченні потрібно скоригувати маршрут пишемо «и», а в реченні коректор коректує друкарський набір доречний корінь «корек».
Приклади правильного слововживання в реченнях
Слово коригувати вживають, коли йдеться про внесення змін до плану, тексту, показників або іншого об’єкта. Наприклад: Перед поданням документа потрібно скоригувати звітність. Також правильно сказати: Команда скоригувала бюджет проєкту.
У медичному та побутовому мовленні можливе словосполучення коригування зору: Лікар пояснив, як відбуватиметься коригування зору. Про зміну задумів говоримо так: Через нові обставини довелося скоригувати плани.
Слово коригування вживають і в реченні Після перевірки фахівці виконали коригування даних. У загальному значенні можна сказати: Потрібне коригування тексту або Автор скоригував відповідь у домашній роботі. Сполука коригування вогню також має нормативне написання через «и».
Щоб не повторювати слово скоригувати, залежно від змісту можна вжити підправити, внести зміни, уточнити, переглянути, узгодити або виправити. Наприклад, скоригувати текст можна замінити на виправити текст, а скоригувати план — на переглянути план.
Під час написання документа чи навчальної роботи перевіряйте весь ряд споріднених форм: коригувати, скоригувати, коригування, скоригований. Якщо йдеться саме про внесення змін, форми скорегувати, корегування та скорегований потрібно замінити на варіанти з літерою «и».
